Колишня солістка ВІА Гра, а потім телеведуча Альона Вінницька незабаром святкуватиме півстолітній ювілей. Однак вже тривалий час зірка уникає публічності – каже, їй ні з чим йти на публіку. Окрім того, з початком повномасштабної війни артистку накрила депресія.

Проте бажання полишити Україну у неї не було: тут і мама в літах, і навіть десятеро котів.

Окрім того, у лавах української армії служить і її чоловік – колишній музикант Сергій Большой. Про те, з чого почалася її велика війна – Альона Вінницька розказала в інтервʼю «Обозревателю».

Артистку та її родину повномасштабне вторгнення застало у власному будинку під Києвом. До останнього не вірили, що може початися страшне, тому не зібрали навіть тривожну валізку.

«І, звісно, це жахливо – урок мені на все життя. Тому що, окрім нас, удома – десять котів (у мене на ділянці невеликий притулок). Дбаю про тварин, з якими господарі вчинили, скажімо так, не дуже чесно.

Мене накрив жахливий стрес, паніка, бо в магазинах полиці стояли порожніми. І якщо ми можемо обійтися бутербродом з чаєм, то котам потрібен корм. А оскільки живемо в селі, всі одне одного знають, почали консолідуватися, писати, що ще можна де знайти. Магазинчики тут маленькі, знаємо продавців, було навіть таке, що роздавали продукти. Перед тим як закритися, передзвонювали клієнтам: під’їжджайте».

Тим часом чоловіки з їхньої територіальної громади почали збиратися вечорами, патрулювали місцевість. З тим, що було – мисливськими рушницями. Чоловік Альони Сергій влився у цю діяльність, записався в один із добробатів. А оскільки він добрий організатор, плюс ще й син військового, взявся професійно ініціювати оборону – почали зводити перші блокпости на під’їзді до Києва. Все це згодом переросло у ТрО, Сергій склав присягу.

Думок їхати кудись у подружжя не було. Мама Альони, яка живе з ними, у віці, через здоров’я перебуває в зоні ризику. Плюс – тварини. А ще повний будинок ТрОвців – побратимів Сергія, яких треба було годувати, прати їм.

«Крім того, ми не вірили до кінця, на які звірства здатні окупанти. Буча розташована від нас за кілька десятків кілометрів. Бачили з балкона другого поверху червоне небо з того боку, чули вибухи. Розуміли, що точаться бої, але конкретики не було. А те, що потім там побачив увесь світ, просто не вкладалося в голові».