Сценарист і автор пісень Микола Бровченко розповів в інтерв’ю виданню “Главком”, скільки може заробляти на авторських правах на свої композиції.

Бровченко є автором пісні “Україна – це ти”, яку виконує Тіна Кароль, а також композиції “Полуденна спека” для Ані Лорак та інших музичних творів. За словами автора, розмір виплат за пісні може суттєво змінюватися і залежить одразу від кількох факторів.

Зокрема, на дохід впливають кількість ефірів, радіоротація, використання музики в закладах та загальна популярність композиції. Під час прем’єри або сплеску інтересу до пісні виплати можуть сягати 30–40 тисяч гривень на місяць.

“Усе залежить від того, наскільки ти активний в ефірах, на радіо, у сфері гостинності. Якщо відбувається сплеск популярності, прем’єра пісні, її ротація, то це може принести до 30–40 тис на місяць. Але коли минає час, немає заходів, немає публічних виступів, пісня починає існувати в іншому вимірі, то й виплати значно менші”, – розповів Микола.

За словами Бровченка, ситуація для авторів пісень також ускладнюється тим, що багато сучасних артистів самостійно пишуть музику та тексти. Через це професійним авторам стає складніше знаходити постійну роботу, тому Бровченко почав розвивати інші напрямки.

Кілька років тому він зайнявся створенням більш масштабних музичних творів – зокрема, почав писати лібрето для опер і мюзиклів. Крім того, такі фахівці потрібні театрам, де вони працюють над текстовою частиною постановок.

“Деякий час тому, років три-чотири, я активно долучився до таких більш масштабних форм музичної творчості – написання лібрето для опер, мюзиклів. У театрах теж потрібен лібретист-лірик, який просто може надати сенс і втілити музику в слова. І там, слава Богу, зовсім інший рівень гонорарів”, – зазначив автор.

Бровченко зізнався, що зараз саме великі музичні форми допомагають йому отримувати стабільний дохід. За його словами, доля окремих пісень непередбачувана: одна композиція може стати великим хітом, тоді як інша залишиться практично непоміченою.

“Мені це поки що трохи допомагає – великі форми. Більше, ніж пісня. Бо пісня: одна викликала великий фурор, а інша пройшла непоміченою. І таке бувало. І тоді на ці копійки навряд чи хтось прожив би”, – додав Бровченко.