Людмила Клепакова була ведучою й редакторкою багатьох програм Українського телебачення у 80–90-ті роках. Згодом працювала на телеканалах “1+1” та ТЕТ, пише Фокус.

Перша ведуча “Студії 1+1” Людмила Клепакова померла у понеділок, 13 квітня. Як з’ясувалось, телеведуча померла від “швидкої”, але “нестерпно болючої хвороби”. Про це повідомила українська сценаристка Вікторія Бондар у Facebook.

“Сьогодні близько 4.00 вона покинула цей світ […] Пішла на другий день після Великодня. Не знаю, що це значить, але вірю, їй там буде легше, на небесах”, – написала Вікторія.

Як повідомив “ДМ”, похорон Людмили Клепакової відбувся в Києві у середу, 15 квітня.

У коментарі виданню телеведучий Юрій Макаров поділився власними спогадами, як “красуня, ще й дівчина-мажорка”, як здавалося багатьом з її оточення в юності, стала “яскравою змістовною особистістю і якісним професіоналом”.

“Інтелект, упертість, цікавість, незалежність дозволили їй, як і її батьку, зберегти обличчя в ту огидну добу, а в перші роки Незалежності спалахнути в якості найвпізнаванішої зірки на щойно створеному телеканалі”, — розповідає він.

Костянтин Грубич:

«Вчора мене засмутила звістка про відхід Людмили Клепакової. Перше, що хотів зробити – написати про неї кілька хороших слів. Але зупинив себе, бо побоявся  чийогось осуду, що «хайпую» на смерті не надто близької для мене людини.

Зранку я завагався у правильності свого рішення, почувши від колеги  Руслан Сенічкін запитання: «А ти знав Людмилу Клепакову? Якою вона була?». Я замислився, що не часто буває зі мною у режимі «запитання-відповідь».

– Мабуть, непростою? – продовжив Руслан.

– Мабуть. Вона була витонченою, інтелігентною, такою, що знала собі ціну, – відповів я.

Але думати про покійну Людмилу не припинив.

Дійсно, Людмила Клепакова уже в телеісторії хоча б тому, що першою проголосила фразу «В ефірі «Студія «1+1». Я ж її пам’ятаю ще зі спільних коридорів Українського телебачення початку 90-тих, бо наші редакції – дитяча та кінопрограм – були сусідніми  на одному поверсі. “Кльопа” (так її називали усі) завжди була вишукано одягнена, така вся «західна» серед ще радянського пейзажу навкруги. Ні, ми не дружили, лише віталися, але пізніше, коли стали колегами на молодому «1+1»,  мали кілька теплих розмов на різні теми. Пам’ятаю її дотепною, веселою, завжди заточеною на кінотематику. І ще – вони були дуже гармонійною парою з «Юрочкою» (Мінзяновим).

Пішовши з екрану, вона наче грюкнула дверима. Таке моє відчуття. Принаймні, не знаючи причин, я вважаю, що телевізійний образ Клепакової можна було «експлуатувати» ще не одне десятиріччя. Але вона вирішила так. Чи за неї вирішили. Не знаю. І вже не дізнаюся. Світла пам’ять талановитій людині!».