Крістофферсон помер у своєму будинку на Мауї, Гаваї, у суботу 26 вересня, повідомила в електронному листі прес-секретар родини Ебі Макфарланд. Йому було 88.

МакФарланд сказала, що Крістофферсон помер мирно в оточенні своєї родини. Причини не було вказано.

Починаючи з кінця 1960-х років, уродженець Браунсвілля, штат Техас, написав такі стандарти кантрі та рок-н-ролу, як «Sunday Mornin’ Comin’ Down», «Help Me Make it Through the Night», «For the Good Times» і «Me». і Боббі Макгі». Крістофферсон сам був співаком, але багато з його пісень були найбільш відомі у виконанні інших, чи то Рей Прайс, який наспівував «For the Good Times», чи Дженіс Джоплін, яка співала «Me and Bobby McGee».

Він зіграв разом з Еллен Берстін у фільмі режисера Мартіна Скорсезе 1974 року «Аліса тут більше не живе», знявся разом з Барброю Стрейзанд у 1976 році у «Зірка народилася» та зіграв разом з Уеслі Снайпсом у фільмі Marvel «Блейд» у 1998 році.

Кадр зі стрічки «Зірка народилася»

Крістофферсон, який міг декламувати Вільяма Блейка напам’ять, вплітав у популярну кантрі-музику хитромудрі тексти народної музики про самотність і ніжний роман. З його довгим волоссям і брюками-дзвіночками та контркультурними піснями під впливом Боба Ділана, він представляв нову породу авторів пісень у стилі кантрі разом із такими однолітками, як Віллі Нельсон, Джон Прайн і Том Т. Холл.

Крістоферссон та Барбра Стрейзанд

«Немає кращого автора пісень, ніж Кріс Крістофферсон», — сказав Нельсон на церемонії нагородження BMI у 2009 для Крістофферсона. «Усе, що він пише, є стандартом, і нам усім просто доведеться з цим жити».

Крістофферсон припинив виступи та запис у 2021, лише зрідка з’являючись на сцені.

Крістофферсон був боксером «Золотих рукавичок», зіркою регбі та футболістом у коледжі; отримав ступінь магістра з англійської мови в коледжі Мертон Оксфордського університету в Англії; і літав на гвинтокрилах як капітан армії США, але відмовився від призначення викладати у Військовій академії США у Вест-Пойнті, Нью-Йорк, щоб продовжити писати пісні в Нешвіллі. Сподіваючись увірватися в індустрію, він працював двірником на неповний робочий день у студії Columbia Records Music Row у 1966, коли Ділан записував треки для подвійного альбому «Blonde on Blonde».

Часом легенда про Крістофферсона була більшою за реальне життя. Є історія про те, як Крістофферсон приземлив гелікоптер на газон Джонні Кеша, щоб дати йому касету «Sunday Mornin’ Comin’ Down» з пивом в одній руці. Протягом багатьох років в інтерв’ю Крістофферсон говорив з усією повагою до Кеша, хоча він приземлив гелікоптер у будинку Кеша, його в той час навіть не було вдома, демо-запис був піснею, яку ніхто ніколи не обрізав і він точно не міг керувати гелікоптером з пивом, пише Associated Press.

У 2006 в інтерв’ю Associated Press він сказав, що, можливо, не мав би кар’єри без Кеша.

«Потиснувши йому руку, коли я ще був в армії за лаштунками Grand Ole Opry, стало моментом, коли я вирішив повернутися», — сказав Крістофферсон. «Це було електричне. Він ніби взяв мене під своє крило, перш ніж вирізати будь-яку з моїх пісень. Він записав мій перший запис, який став записом року. Він поставив мене на сцену вперше».

Одна з найбільш записаних пісень, «Me and Bobby McGee», була написана за рекомендацією засновника Monument Records Фреда Фостера. У голові у Фостера була назва пісні під назвою «Я і Боббі МакДжі, названа на честь жінки-секретаря в його будинку. Крістофферсон сказав в інтерв’ю журналу «Performing Songwriter», що його надихнуло написати текст про чоловіка та жінку в дорозі після перегляду фільму Фредеріко Фелліні «La Strada».

Джоплін, яка мала близькі стосунки з Крістофферсоном, змінила текст, щоб зробити Боббі МакДжі чоловіком, і зробила її версію всього за кілька днів до того, як вона померла в 1970 від передозування наркотиками. Запис став посмертним хітом №1 для Джоплін.

Хіти, які записав Крістофферсон, включають «Watch Closely Now», «Desperados Waiting for a Train», «A Song I’d Like to Sing» і «Jesus Was a Capricorn».

У 1960 він побрався із подругою зі школи Френсіс Бір, у шлюбі народилося 2 дітей. За 9 років родина розпалася, пише The Independent. 

У 1973 він одружився з колегою-автором пісень Рітою Кулідж, і разом вони зробили успішну дуетну кар’єру, яка принесла їм дві премії «Греммі». Вони розлучилися в 1980, у подружжя була донька.

Згодом він одружився утретє на Лізі Майєрс, у цьому шлюбі було 5 дітей.

Тож у Крістофферсона залишилася дружина Ліза, його 8 дітей: Трейсі, Кріс-молодший, Кейсі, Джессі, Джоді, Джон, Келлі та Блейк і його семеро онуків.