16 жовтня Суспільне Мовлення отримало звернення Ольги Полякової щодо зміни правил Нацвідбору на Пісенний конкурс Євробачення без уточнення, що саме пропонується змінити.

Відповідь мовника була розлогою. 

Суспільне визначає, затверджує та оприлюднює на офіційному сайті Пісенного конкурсу Євробачення правила національного відбору, які не можуть бути змінені після його початку. Національний відбір розпочато 3 вересня 2025 року.

Правила відбору розроблено з урахуванням багаторічного досвіду проведення національного відбору. Їхня мета — забезпечити належну організацію відбору та участь його переможця як представника України у Пісенному конкурсі Євробачення.

Участь у національному відборі є добровільною та відбувається на однакових для всіх умовах. Механізми обрання представника — учасника зазначеного конкурсу відрізняються в різних країнах. Так, у деяких з них відсутній національний відбір, натомість такого представника визначає мовник у межах внутрішнього відбору. Ми ретельно опрацьовували правила, щоб дати можливість всім громадянам України, а не лише вузькому колу, обирати представника нашої держави у Пісенному конкурсі Євробачення, незважаючи на складні умови.

В Україні національний відбір — це масштабна подія, завдяки якій артисти отримують унікальну можливість стати голосом нашої країни для мільйонів глядачів у всьому світі.

Протягом 11 років у деяких людей могло змінитися усвідомлення початку російсько-української війни. Суспільне цінує внесок кожного та кожної в підтримку української армії та розвиток української культури. Водночас дата початку війни є незмінною — її неможливо «пересунути» з огляду на особисті історії чи заслуги.

«Суспільне Мовлення несе відповідальність перед суспільством, враховує реалії воєнного часу і вважає неприпустимим представлення України артистами, які вели концертну діяльність на території держави-агресора, в АР Крим та/або на іншій окупованій території України після 15 березня 2014 року та на території Республіки Білорусь після 24 лютого 2022 року. Обов’язок Суспільного — діяти в інтересах суспільства, зберігати незалежність і захищати довіру до прозорих правил національного відбору», – йдеться у відповіді національного мовника.

На цю відповідь вже відреагував і продюсер Олі Полякової Михайло Ясинський, який заявив, що Суспільне не розуміє ситуації.

«Отже. Суспільне не хоче почати дискусію щодо зміни застарілих правил, які виникли в результаті діяльності людей, далеких від тезисів, зазначених в листі відповіді.

Бо тоді треба буде згадати про членів журі, та переможців після 2014-го, на якому вони так доречно зауважили, які нам добре відомі і ім’я яких дуже не хотілося б згадувати. Але це виходить попереду. На жаль.

І щось мені каже, що Суспільне не розуміє, що їх чекає, якщо так необачно пишуть листа, в змісті якого може бути впевнена лише людина, далека від ходу подій. І далека взагалі від міркування. Ну, як ми бачимо..

Адже, найкраще, щоб вони могли зробити зараз, так це нічого не відповідати, а просто в день оприлюднення імен учасників не назвати Полякову. І все.

Але ніт. Вони в черговий раз показують рівень своєї комунікації.

Це каже про те, що чомусь вони вирішили взяти на себе майже державні функції, або забули що не є приватною компанією.

Проте незнання законів не означає, що їх не треба виконувати.

Тому, якщо посилатися на думки професіоналів, то вони кажуть, що:

«Заборона брати участь у відборі через факти минулих гастролей — це обмеження доступу до конкурсу не за мистецькими критеріями, а за “поведінковою” ознакою. У публічно-правовій площині Суспільне, діючи як організатор загальнонаціонального конкурсу, має дотримуватися конституційного принципу рівності (ст. 24 Конституції). Якщо суд визнає, що така умова є дискримінаційною або непропорційною меті конкурсу, її можуть скасувати, а відмову в допуску — визнати протиправною.
НСТУ працює за спеціальним законом про Суспільні медіа, який закріплює публічність і підзвітність діяльності мовника; тож внутрішні правила конкурсу мають відповідати Конституції та загальним засадам права».

Ба більше!

«Є дві різні ситуації. Перша — якщо артист(ка) просить суд лише допустити її/його до участі у відборі: це точкове втручання. Друга — якщо позов виграно вже після проведення Нацвідбору: тоді постає питання про оскарження результатів через незаконність окремих положень правил. Це створює ризик визнання результатів недійсними та необхідності перезапуску процедури. З огляду на статус НСТУ як суспільного мовника, наслідки — репутаційні, фінансові та часові. Тому організатору варто якнайшвидше переглянути спірні пункти регламенту».

Це може означати, що хтось буде відповідати за витрачені державні кошти… А хтось, цілком незаслужено, можливо не поїде на конкурс…

Можна припустити, що позов не буде задоволено, в чому я дуже не впевнений. Але йти на ризик скасування результатів відбору просто не почавши розмову з професійною спільнотою про невідповідність правил до сьогодення – це взагалі професійно? Це відповідально?», – зауважив Михайло Ясинський.